каналізація — ї, ж. Система труб, підземних каналів та інших санітарно технічних споруд для видаляння та обробки стічних вод. •• Зли/вова каналіза/ція каналізаційна мережа для збирання та подальшого скидання надлишків дощової води. Каналіза/ція тро/мба мед.… … Український тлумачний словник
каналізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
каналізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
каналізаційний — а, е. Прикм. до каналізація … Український тлумачний словник
водопровідно-каналізаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
каналізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Переміщувати по визначеній траєкторії в певний пункт. 2) Відправляти кому небудь, куди небудь, для чого небудь. 3) спец. Будувати де небудь каналізацію. Каналізувати ділянку … Український тлумачний словник
каналізатор — а, ч. Робітник, майстер із обслуговування, лагодження, прокладання каналізаційних систем, мереж … Український тлумачний словник
Панамский канал — *ПАНАМСКІЙ КАНАЛЪ, соединяетъ Атлантич. и Тихій океаны, пересѣкая перешеекъ въ южной, наиб. узкой его части, отъ бухты Панама къ Лиманскому заливу и мысу Колонъ. Въ сѣв. части П. кан. проходитъ черезъ Гатунское озеро, уровень к раго превышаетъ на … Военная энциклопедия
споруда — и, ж. Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова. •• Водовипускна/ спору/да гідротехнічна споруда або пристрій, призначений для відведення (скидання) зворотних вод у водні об єкти. Водозабі/рна спору/да гідротехнічна споруда для забирання води … Український тлумачний словник
колектор — ч., спец. 1) род. у. Установа, яка займається збором і розподілом чого небудь між підвідомчими організаціями. 2) род. а. Особа, що збирає певні зразки чого небудь (гірських порід, ґрунтів тощо), описує їх і зберігає. 3) род. у. Широкий канал або… … Український тлумачний словник
